Ой, ти дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько колюче терня.

Чом твої устонька тиха молитва,
А твоє слово остре, як бритва.

Чом твої очі сяють тим чаром,
Тим, що запалює серце пожаром.

Ох, тії очі темніші ночі,
Хто в них задивиться сонця не схоче.

Тебе кидаючи, любити мушу,
Тебе кохаючи, загублю душу.

Ой, ти дівчино, ясная зоре,
Ти мої радощі, ти моє горе.

Ой, ти дівчино, ясная зоре,
Ти мої радощі, ти моє горе.